У межах проєкту «Голос ромських жінок: кампанія проти дискримінації під час війни» ми записали 10 відеоісторій ромських жінок, які розповідають про власний досвід дискримінації, упередженого ставлення та нерівних можливостей.
Сьогодні ділимося історією Георгіни, яка народилася і все життя прожила в Ужгороді.
За словами Георгіни, за все життя вона жодного разу не змогла працевлаштуватися в рідному місті. Вона неодноразово зверталася до центру зайнятості, отримувала направлення на роботу, приходила до роботодавців. Але отримати роботу так і не вдалося.
Георгіна пов’язує ці відмови зі своїм ромським походженням.
Щоб заробляти на життя, їй доводилося багато років їздити на роботу за кордон — до Чехії, Нідерландів та Словаччини. Там вона знаходила роботу й могла працювати.
Для Георгіни це особливо показовий контраст: за кордоном її готовність працювати та працьовитість ставали підставою для працевлаштування, тоді як удома вона роками не могла отримати шанс.
Її історія — про ситуацію, коли людина має бажання і готовність працювати, але стикається з бар’єрами, які, за її словами, пов’язані з етнічним походженням.
Дивіться відео та слухайте історію Георгіни.
Цей відеоматеріал став можливим завдяки підтримці Уряду Канади в рамках проєкту «Голос жінок і лідерство: нова сила», що впроваджується Українським Жіночим Фондом. Відповідальність за зміст матеріалу несе Благодійна організація «Закарпатський обласний благодійний фонд “Благо”». Інформація, що представлена у матеріалі, не завжди відображає погляди Уряду Канади і УЖФ.