У межах проєкту «Голос ромських жінок: кампанія проти дискримінації під час війни» ми записали 10 відеоісторій ромських жінок, які розповідають про власний досвід дискримінації, упередженого ставлення та нерівних можливостей.
У своїх історіях жінки говорять про ситуації, з якими стикаються у працевлаштуванні, освіті, медицині, доступі до послуг та у повсякденному житті.
Сьогодні ділимося історією Сніжани, 36 років. Вона — мама трьох дітей віком 7, 13 та 17 років. Свого часу працювала посудомийкою, намагаючись забезпечити родину та дати дітям усе необхідне.
У своїй історії Сніжана розповідає, що стикалася з упередженим ставленням у різних сферах життя — у медичних закладах, освіті, під час пошуку роботи та у спробах отримувати стабільний заробіток.
За її словами, в одному з медичних закладів вона разом із дітьми перебувала в окремій палаті. Подібні ситуації, говорить Сніжана, траплялися і в інших сферах.
Для неї дискримінація — це не одна окрема ситуація, а низка перешкод, які можуть повторюватися протягом життя. Обмежені можливості в освіті ускладнюють пошук роботи, відсутність стабільного заробітку впливає на добробут родини, а нерівне ставлення зменшує можливості змінити ситуацію.
«Куди нам іти, ну скажіть нам? Якщо неосвічена людина. Іти на смітник? Іти просити? Чи йти красти, вбивати?» — говорить Сніжана.
Її історія — про замкнене коло нерівних можливостей, у якому кожна нова перешкода може ускладнювати шлях до освіти, роботи та гідного життя.
Дивіться відео та слухайте історію Сніжани.
Цей відеоматеріал став можливим завдяки підтримці Уряду Канади в рамках проєкту «Голос жінок і лідерство: нова сила», що впроваджується Українським Жіночим Фондом. Відповідальність за зміст матеріалу несе Благодійна організація «Закарпатський обласний благодійний фонд “Благо”». Інформація, що представлена у матеріалі, не завжди відображає погляди Уряду Канади і УЖФ.