У межах проєкту «Голос ромських жінок: кампанія проти дискримінації під час війни» ми записали 10 відеоісторій ромських жінок, які розповідають про власний досвід дискримінації, упередженого ставлення та нерівних можливостей.
Сьогодні ділимося історією Зіти, яка все своє життя працює двірницею.
Зіта розповідає, що це зовсім не легка робота — особливо взимку. Сніг і кригу доводиться чистити лопатою, носити важкі відра з піском, годинами працювати на холоді. Для жінки це значне фізичне навантаження.
Але змінити роботу Зіті непросто. За її словами, вона стикалася з упередженим ставленням до себе через те, що вона ромка. Постійна критика, невдоволення її роботою, а іноді й недоплата за виконану працю — з такими ситуаціями їй доводилося стикатися.
Та звільнитися й просто знайти іншу роботу вона не може. Як говорить Зіта, ромських жінок часто не хочуть брати на іншу роботу. Тож навіть важкі умови праці стають не вибором, а необхідністю.
Ще одна проблема, з якою зіткнулася Зіта, — оформлення нового паспорта. За її словами, для цього їй необхідно користуватися застосунком «Дія». Але в жінки немає смартфона.
Для Зіти це означає ще одну перешкоду — доступ до необхідної послуги залежить від наявності пристрою, якого вона не має.
Її історія показує, як різні бар’єри можуть накладатися один на один: обмежений вибір роботи, складні умови праці та труднощі з доступом до цифрових послуг.
Дивіться відео та слухайте історію Зіти.