У перший день Щорічної конференції членів та партнерів REYN-Україна 2019, 21 листопада, команда REYN-Україна ініціювала прес-конференцію «Розвиток дошкільної освіти в Україні: як забезпечити якість для кожної дитини» за участі Сергей Пономарёв (Serhiy Ponomaryov) (директор Ромської програми МФ “Відродження”, модератор), Сільвії Паллагі (менеджерки програми “Ранній розвиток дитини” Фундацій відкритого суспільства), Eleonora Lola (голова Закарпатський Обласний Благочинний Фонд “Благо“, національної координаторки мережі REYN-Україна), Наталії Софій (директорки БФ “Крок за кроком”), Юлії Найди (менеджерки Всеукраїнський фонд «Крок за кроком»), Николай Бурлуцкий(голови ГО “Чачімо”, регіонального координатора REYN-Україна на Харківщині), Аля Юрченко(координаторки проектів NGO “Roma of Ukraine Ternipe”, волонтерки мережі REYN-Україна), Николай Юрченко (голова правління ГО “Рома України “ТЕРНІПЕ”, регіональний координатор REYN-Україна на Львівщині).
Що ж таке якісна освіта? Наталія Софій – директорка БФ «Крок за кроком» розповіла, що згідно з європейськими рамками якості дошкільної освіти і догляду за дитиною виділяють наступні критерії: доступність (за дослідженнями, яке проводив дитячий фонд ООН UNICEF – 95% європейських дітей охоплені дошкільною освітою, тоді як в Україні лише 75,4%), стандарти, програми, моніторинг оцінювання та управління. Наталія Софій зазначила, що останнє особливо актуальне для України зараз в контексті реформи децентралізації, адже, громади не усвідомлюють потреби інвестування у заклади дошкільної освіти. Ще одне дослідження, яке проводила Європейська комісія, свідчить про три рівні показників якості дошкільної освіти: структурний (мережа дошкільних закладів, співвідношення діти до дорослого, програми підготовки кадрів, стандарти – все, що вкладає держава), процесуальний (як взаємодіє педагог з дитиною, з сім’ями) і рівень результатів (на рівні дітей та вихователя). Як виявилось, найважливішим є саме другий етап – взаємодія з дитиною та сім’єю.
Ромські діти в Україні не охоплені дошкільною освітою, в результаті чого їм важко навчатись у середній школі. Про це свідчать результати дослідження початкових умов та потреб дітей з ромських громад в контексті доступності до освіти, медичних та соціальних послуг з позиції батьків та вчителів проведеного мережею REYN-Україна, які представила на круглому столі в Укрінформі волонтерка цієї мережі, координаторка проектів ГО «Рома України «ТЕРНІПЕ» Галина Юрченко (Аля Юрченко).
Дошкільною освітою ромські діти не охоплені, і переважно знаходяться вдома під опікою матерів, бабусь, старших дітей. Згідно з результатами дослідження, причина того, що ромські діти не охоплені дошкільною освітою, в тому, що батьки більше зосередженні на задоволенні базових потреб – житло, одяг, харчування, в силу складного соціально-економічного становища, а освіта й розвиток дитини часто залишається поза увагою. Як наслідок – ромські діти без належного рівня дошкільної підготовки менш конкурентноспроможні серед однолітків у класі, а вчителі не мають підходів до роботи з різноманітними (соціально, економічно, культурно) дітьми.
Щодо рівня освіти ромських батьків в контексті того, чи можуть вони допомагати своїм дітям виконувати домашнє завдання, займатися їх раннім розвитком, то дослідження засвідчило, що лише 49% батьків на Закарпатті мають базову освіту, невеликий відсоток мають загальну середню та професійну освіту, і 22% серед опитаних взагалі освіти не мають і є неписемними. На Львівщині близько двох відсотків батьків є неписемними, а на Харківщині – 4,3%.
Щодо знання батьками з ромських родин української мови, то, згідно з дослідженням, на Львівщині та Харківщині роми вільно володіють українською мовою, на Закарпатті – менша частина батьків знає українську мову, відповідно, їхні діти, приходячи до дитячих садочків чи школи, найчастіше української мови не знають.
Щодо економічного становища, то низький відсоток батьків працевлаштовані і мають стабільну роботу, в той же час середня кількість дітей в ромських родинах становить 3,2 дитини. 54,4% дітей на Закарпатті часом лягають спати голодними. Хоч у інших областях ситуація не така критична, виникають проблеми з купівлею одягу, взуття та канцелярії.
Також в ході дослідження 35% ромських батьків на Закарпатті заявили, що їхнім дітям важко навчатися, зокрема, проблеми виникають при письмі, читанні, вивченні математики. Це свідчить про низький рівень дошкільної підготовки. У той же час вчителі зазначають однією з головним проблем недисциплінованість ромських учнів, що свідчить про низький рівень соціалізації та адаптованості ромських дітей до навчального процесу в цілому. 11% ромських батьків на Закарпатті заявили, що їхні діти зазнають цькування в школі. Допомагають своїм дітям із виконанням домашніх завдань лише 0,7% ромських батьків. Інші батьки не допомагають при виконанні домашніх завдань через те, що самі не володіють цим матеріалом, або вважають що їхня дитина і так справляється.
В деяких сім’ях діти взагалі не відвідують школу, їхні батьки заявили про те, що їм дорого купувати шкільне приладдя, сім’ї часто переїжджають або ж не бачать перспективи й цінності у навчанні («старші діти вивчились, а на роботу їх все рівно ніхто не взяв»).
Також дослідники ставили питання стосовно обізнаності ромських родин щодо медичних послуг. Так, за даними дослідження 76% опитаних підписали декларацію з лікарем первинки, а серед тих, хто її не підписав лише 16% зазначили, що не знали, що таку декларацію треба укладати. 58% опитаних робили своїм дітям щеплення від кору, 50% заявили, що їх діти хворіють один раз на пів року, 21% – що хворіють один раз на місяць.
Як відзначила під час прес-конференції менеджер програми “Ранній розвиток дитини” Фундацій відкритого суспільства Сільвія Паллагі, для розвитку здібностей дітей, забезпечення їх прав на освіту та створення умов для старту в житті важливо звертати увагу на такий аспект, як ранній розвиток, який можливий, перш за все, за сприятливих соціальних умов, соціальних послуг для дітей, таких як дошкільна освіта, подолання бідності.
Бачення мережі REYN – Україна – це суспільство, в якому ромська дитина має всі можливості реалізувати себе. Елеонора Кулчар – національна координаторка REYN-Україна, голова ЗОБФ «Благо» розповіла, що станом на кінець 2019 року Мережа об’єднує 318 індивідуальних учасників (серед яких освітяни, медики, фахівці соціальної роботи, чиновники, волонтери, активісти), 11 організацій (серед яких благодійні фонди, ромські та про-ромські громадські організації, школи), які працюють з ромськими дітьми та їх батьками. На сьогодні структура Мережі складається з національної координаторки, адміністративного штату й двох регіональних координаторів – на Харківщині та Львівщині. До 2022 року Мережа планує розширити структуру до 6 регіональних координаторів та залучених експертів. Одним з головних досягнень Мережі, як повідомила Елеонора Кулчар, є проведення практично першого в Україні дослідження потреб ромських дітей, а також запровадження конкурсу мікро-грантів, за результатами якого у Одеській, Черкаській, Херсонській, Львівській та Запорізькій областях було апробовано унікальні підходи до роботи з ромськими дітьми та їх батьками.
Микола Бурлуцький – голова ГО «Чачімо», регіональний координатор REYN-Україна на Харківщині, повідомив, що пріоритетними завданнями Мережі у 2020-2021 роках згідно зі стратегією розвитку буде: підвищення експертності команди й командоутворення, регулярне дослідження динаміки, адвокація інтересів ромської дитини, ресурсна підтримка членів (в т.ч. забезпечення професійного розвитку та підтримка розробки та апробація нових підходів), розширення мережі (в т.ч. системи регіональних координаторів).
Юлія Найда – менеджерка проектів БФ «Крок за кроком», з досвіду реалізації проектів, ствердила, що фактором, який впливає на ефективне навчання ромських дітей є підтримка вчителів, що з ними працюють: персональні зустрічі з вчителями, наставницька діяльність, розуміння індивідуальних потреб вчителів, поширення практик роботи з багатоманітністю й багатомовністю, роботи з батьками, обмін досвідом в середині держави та зовні. Але недостатньо підтримувати самих педагогів, варто розвивати співпрацю й з громадою: лідерами, волонтерами, активістами – як ось практика асистента вчителя.
І, як підсумував модератор прес-конференції Сергій Пономарьов – директор Ромської програми МФ «Відродження»: надія є, але потрібно залишатись жваво включеними в процес реформи, що готується й впроваджується, аби забезпечити наявність ключових речей, що стануть відповіддю на ті проблеми, з якими стикаються загалом діти в Україні і зокрема ромські в сфері доступу до ЯКІСНОЇ освіти.
